Привіт, це сайт Артема, мій.
Я дуже люблю бачити людей через об'єктив і карбувати періоди життя, усмішки, теплі обійми чи сильні погляди назавжди.
Назавжди, якщо ви встигнете завантажити ці фото собі, звісно.
Якщо я напишу книгу, в якій розкажу про своє захоплення фотографа, вона почнеться так:
Україна. Житомирська область. СМТ Хорошів. 1998 рік
Як ви розумієте з року, історія фотографа починається не з мене. Вона починається з мого тата.. У нього було декілька фотоапаратів на плівці та великих відеокамер. Він робив неймовірні фотографії і дуже погані відео.
До речі він досі фотографує всі квіти:
Good thing he doesn't film it.
і добре, що не знімає відео.
Пригадую, що свою першу зйомку зробив, коли в мене стукнули гормони – це приблизно 11-12 років, тато дав мені камеру з собою в табір (а міг би дати більше грошей): це були мої перші і останні фотографії на плівку. А грошей ще досі не вистачає.
Далі я багато фотографував на айфон та GoPro (три раза, як бачите):
І, мабуть, першого разу коли я взяв справжню камеру – це була поїздка в Париж в 2016 році. Мій хороший друг позичив свою камеру Fujifilm x100t. Пригадую, як я ховав її коли о третій годині ночі на мене напав якийсь перехожий, на руці досі зберігся шрам, а в руці камера – я хороший друг.
І після цієї поїздки я частенько брав в нього цю камеру в свої подорожі. Здається, я побачив через об'єктив те, що захотів взяти з собою й надалі: кадри, деталі, люди,горизонти, кольори.
Так беручи в поїздки камеру, я її собі і присвоїв – може й не дуже хороший друг. Зато митець (Юра дякую, камера в мене).
Маю спогад про свою першу зйомку, коли спробував фотографувати професійно. Це була Норвегія, 2018 рік. В мого друга, вже іншого, була професійна камера Canon. Я взяв її в місто і пішов куди очі глядять – фотографувати:
На цей раз камеру я повернув.
В 2020 я взяв камеру і зробив класні фотки на пляжі в Бразилії. Той момент я памятаю тим, що переживав сильну апатію до всього, що я робив. І одного вечора мені єдине що захотілось - це фотографувати.
Я взяв камеру і пішов на пляж шукати моменти. І знаєте що? Приємніших відгуків я ще не отримував. Саме після цього я зрозумів, що дійсно ніби норм фотографую:
Приїхавши додому я одразу взяв своє перше замовлення і заробив перші 30$ на улюбленій справі:
І своє перше весілля на якому просили бути ведучим, але щось пішло, а ні, все пішло як треба – так, я фотографував:
В мене завжди було бажання знімати: людей, природу, міста, заходи сонця, ще раз заходи сонця, погляд дитини чи рух потягу. От що завгодно. Але зараз нарешті я наважився розповідати про свою творчість.
Давайте карбувати моменти. І дякую за камеру, яку поклав в табір, тату.